розкривати

-а́ю, -а́єш, недок., розкри́ти, -и́ю, -и́єш, док., перех.

1) Піднімаючи або знімаючи, відсуваючи кришку, ляду тощо, робити вільним доступ усередину чого-небудь. || Розводити, розсувати стулки дверей, вікна, віконниці тощо.

2) Скидати, зривати покрівлю, верх з будівлі, споруди. || Знімати покриття, верхній шар з чого-небудь. || Відгортати, зсувати яке-небудь накриття на кому-, чому-небудь, роблячи його видним, доступним зорові. || Розкутувати або розстібати що-небудь з одягу. || Позбавляючи покриття, оголяти що-небудь.

3) перен. Робити що-небудь доступним, можливим, досяжним для кого-небудь. || Віддавати щось у чиє-небудь розпорядження; надавати.

4) Розправляти або розгинати що-небудь згорнуте, складене. || Розмикати, розтуляти що-небудь стулене і т. ін. || Розпускати (бруньки, листя, квітки). || Розпрямляти, розслаблювати що-небудь стиснуте, зціплене; розтискати, розціплювати. Розкривати обійми.

5) Розпечатувати або розпаковувати що-небудь (лист, пакунок і т. ін.).

6) перен. Допомагати зрозуміти, усвідомити що-небудь, давати уявлення про щось. || Робити ясним, доступним для розуміння, сприйняття. || Щиро й відверто розповідати, повідомляти про що-небудь особисте, інтимне. Розкривати душу.

7) перен. Виявляти, помічати і показувати в кому-, чому-небудь те, що раніше не було відоме, помічене. || Повністю виявляти можливості, якості і т. ін. чого-небудь. || Робити відомим, відкривати (якусь таємницю і т. ін.).

••

Розкрива́ти себе́ — виявляти, показувати свої здібності, можливості в чому-небудь.

Розкрива́ти [свої́] ка́рти — повідомляти про (свої) задуми, наміри і т. ін.

8) Виявляти, викривати (таємну організацію, групу, змову і т. ін.). || Розповідати, повідомляти про чий-небудь злочин, чиїсь зловживання і т. ін.

9) Відкривати, встановлювати що-небудь шляхом досліджень, висновків, спостережень.